4.3
Двоповня. Закони Невриди. Том 1
Катерина Самойленко
Опис
• Дебютний роман авторки
Понад 2000 років тому Велика Стіна розділила світ на звичний нам Зовнішній та Прихований.
У наш час дівчина, на ім’я Ріна, втікаючи від викрадача, опиняється в Прихованому світі, де в небі - два місяці, а люди мають дві душі: людську і звірину.
Ріна не довіряє нікому, кого тут зустрічає. Аби протистояти місцевим, вона укладає угоду із забороненими Темними Богами. Але отримана сила має ціну. Ріна мусить полювати на нечисть, ризикуючи і своєю таємницею, і життям.
Чи зможе вона встигнути повернутися додому до того, як у небі згасне другий місяць, викрадач ув’язнить її, а Прихований світ розірвуть на частини ікла нечисті або охоплять полум’я бунтів? І, головне, допоки не впаде Велика Стіна, що стримує людей із Зовнішнього світу від розв’язання нової війни з двоєдушниками?
Про автора
Двоповня. Закони Невриди. Том 1
Катерина Самойленко
Ціна в КСД:
440 грн
2949
додали у список бажань
Оплата
Онлайн-оплата платіжною карткою або при отриманні.
Відгуки
37 оцінок
Відгуки
37 оцінок
АНАСТАСІЯ ДИМЧЕНКО
14.12.2024
Наскільки ви постарались над оформленням, дуже гарне і якісне, настільки проігнорували редактуру і коректуру. Повтори, неправильно побудовані речення, купа русизмів, помилки. Який би не був гарний сюжет, але це видана художня книга, яка має бути написана згідно правил і пройти через редактора. Таким чином ви знижуєте рівень самої книги, вона втрачає читачів, тому що багатьом важливо, щоб книга була майстерно написана. Полюбіть своїх читачів і автора, якого все ж взяли в друк.
Рейтинг відгуку:
83
РАДМІЛА КИРИЧЕНКО
08.01.2025
3
Окей, можливо ця книга й на три з половиною зірочки. Вона хороша, непогано прописана як для дебютного фентезі, але є багато але. Спершу приєднаюся до коментаря про коректуру й редактуру, дуже шкода, що якість тексту в цьому сенсі не відповідає якості обкладинки. Далі про наповнення і мої суб'єктивні враження (зі спойлерами). Перше: не розумію масштаби того світу. Як персонажі туди-сюди ганяють за один день чи за кілька годин? До Малина здається в одному епізоді їдуть майже весь день (а може пів дня), а в останньому епізоді Ріна з супутником добираються туди хіба що годину. І потім так само повертаються назад, якраз на фінал. Чи в підземних проходах вже є телепорти? З тим, як всюди переміщається Корвін, можу в це повірити. Далі до теми: як війська Саверу підійшли так швидко? Як Лія за одну ніч зганяла в Будин і назад? Як «ополченці» просочилися так непомітно і в таких масштабах усією територією князівства? Чи вовки сліпі й глухі, як абаси? (До останніх теж є питання стосовно їх органів чуття). Друге: чому Правитель видає указ «жодних шлюбних/торгових угод з Невридою»? Танцює під дудку Натаїра? Тоді чому інші князівства це не бентежить? І чому Каліпіда й Савер таки порушують наказ, тоді як Будин відмовляється? Третє: як зазначали інші, усе ще незрозуміло, нащо такі політичні ігри заради Ріни, але тут мається надія, що розкриють пізніше. Як і персону Натаїра, його можливості, стосунки з Правителем, а також глобальні відносини двох імперій. Також був епізод, де нитки впліталися в Ріну, прялися, але він жодним чином поки в історії не зіграв, хоча він досить яскравий. Четверте: як передається сила і звірина подоба? Якщо залежить тільки від середовища, то чому Дара стала лисицею? Якщо по крові, то чому в усіх князівських сім'ях всі члени лише одного виду? Якщо передається по чоловічій лінії, то чому сила проявляється у жінок? Також не сказали, яким двоєдушником є Правитель, хоча це було б цікаво дізнатися. Не буду виносити наступний пункт окремо як щось погане, але скажу, що характерами ми з Ріною не зійшлися. Взагалі у книзі її трохи не вистачило, вона просто була таким собі сірим спостерігачем. Я б на її місці перекопала б усю бібліотеку й допитала усіх на світі. Вона ж у досить приязних стосунках зі слугами, чому б не поговорити з ними? Не вистачало її думок і рефлексій. Не зрозуміло, чому у Вовчому маєтку її так полюбили і чим вона захопила Корвіна (хіба що своєю сучасністю й інакшістю). З виразних деталей: цигарки й губозакатні машинки, що робили її більш людяною й надавали деталей, але цього все одно збіса мало. Далі про хороше. Усе ж мені сподобались Рінине ставлення до слуг, її бартерні стосунки з Карліном. Торгувалась із Переправником вона пречудово. Лія і її годинник нагадали мені Білого Кролика з Аліси. (сподіваюся далі нам теж розкажуть про цю деталь, бо на той час за моєю інформацією, годинники мали би бути досить таки чоловічим предметом). Тут траплялися цікаві нові слова, хоча часом мені здавалось, що то перебір. Авторка читала багато класики, твір інтертекстуальний, багато відсилок. Атмосфера занепаду у князівстві прописана добре, десь від половини книги я й справді захопилася. Присутні нетипові для даного жанру нотки, що цікаво спостерігати. Загалом я рада, що українська література розвивається, з'являються свіжі ідеї і продовження книги я скоріше буду читати, але для доопрацювань тут ще є багато простору.
Рейтинг відгуку:
17
ОЛЬГА РОСЯК
27.10.2024
Вітаю! Скільки книг планується в циклі? Дякую
Рейтинг відгуку:
10
