Шановна Галина Степанівна, так й загалом всі, хто думає, що видати книжку певною мовою - це справа принципу і бажання. Хотілось би сказати, що цей процес включає в себе і купівлю права на видання книги як такої, і роботу перекладача , і роботу редактора(редакторів) , і багато іншого (можете тут почитати http://knig.org.ua/poslidovnist-vydannya-knyh.html#more-3495) . Це не справа двох днів, тому не потрібно настільки критично ставитись до наявності книги тою чи іншою мовою і шукати «зрадоньку» там , де її немає.

Головний герой книги - Едді, від його особи і ведеться розповідь. Спочатку все дуже нагадує історії про хлопців з «Воно» Стівена Кінга, або серіалу «Дуже дивні справи». Є «кістяк» шкільних друзів, і в багатьох з них можна впізнати персонажів з вищезазначених робіт. Так, наприклад, в п'ятірці є і повний хлопчик, і рудоволоса дівчинка, у хлопців є свій, не пустир - ліс, де вони проводять свій час, і іноді відбиваються від більш старших хлопчиків. Битва камінням тут теж була! Як і поголовна закоханість хлопчиків в єдину подругу. Це може збентежити і народити питання «а навіщо так робити?». Але мені чомусь здається, що таким чином автор висловила визнання своїм улюбленим авторам, і в літературі/кіно подібне дійсно часто зустрічається. Сам сюжет не містичний, хлопці не борються зі вселенським злом, в цій книзі є щось більш реальне. Одного разу в лісі вони знаходять розчленоване тіло дівчини. Подія сама по собі жахлива, але робить його ще більш страшним те, що хлопчики знайшли тіло не випадково - хтось їх зібрав разом і привів до тіла за допомогою покажчиків кольоровою крейдою, якими вони часто залишали послання один для одного. Хто вбив нещасну дівчинку, якій, до слова, і так від життя достатньо дісталося, а головне хто і навіщо привів друзів до її трупу? Куди пропала голова дівчини, яку не знайшли через 30 років з моменту вбивства, яку роль в цій історії відіграє пастор, загадковий шкільний учитель і яка роль відведена хлопчакам? І тут погоджуся з анотацією, що деяких відповідей краще не знати. Але те, що трапилося в дитинстві не залишається просто так, і вже дорослий Едд намагається докопатися до істини. Тим більше що крейдяні чоловічки з'являються знову. Окремо хочеться сказати про компактність історії, що одночасно є і плюсом і мінусом книги. Сюжет не розмазується тонким шаром, автор не обтяжує непотрібними розмусолюванням ні про що, що в цілому робить вміст досить концентрованим. Але при цьому ближче до кінця книги автор ніби згадує про те, що не всі нитки підібрані, не всі рушниці вистрілили, і досить швидко розкриває відповіді на останніх десяти сторінках (а я вже переживав). Кінцівка можливо не сама несподівана, але точно вкрай неприємна. Незважаючи на мінуси, книга вражаюча, цікава і підійде всім любителям трилерів з кров’ю, гидотою різного калібру і копирсання в людській черепній коробці.

Хороша книга, цікава історія! Хочу прочитати тепер в українському перекладі!