Пробачити Платона

Неймовірне, зворушливе, чуттєве до сліз продовження, яке я прочитала буквально за декілька годин. Книга дуже легко та швидко читається, має багато мудрих цитат та висловів, які змушують задуматися та переосмислити своє життя. Під час читання дуже переймалася долею Анни та Платона, так хотілося, щоб нарешті вона його пробачила і вони були разом. Герої звичайно багато наробили помилок, але кожен із них пройшов та засвоїв важливий урок: треба пробачати і не шукати винних, якщо так сталося, значить так мало бути. Родзинкою у цій книзі стали для мене проникливі до сліз листи Платона до Анни. Його чуйні та мудрі слова хотілося перечитувати не один раз. Я дуже засмутилася, коли книга так швидко закінчилася, однозначно повинно бути продовження. Ця до сліз історія вчить нас, що якщо кохаєш когось, то потрібно вчасно пробачати і відпускати образи, щоб потім не було пізно. Усі ми робимо помилки, але не варто витрачати своє життя на образи… Воно і так коротке…Однозначно рекомендую.

Дуже чекала продовження цієї історії, але нажаль, воно мене розчарувало. Пів книги одна депресія. Сюжет ніяк не розвивається, все можна було вмістити в першу книгу окремою главою. І так живемо в тяжкий час та ще й історії такі... Нажаль не можу рекомендувати, даремно витрачений час.

Новий відгук: погоджуюсь з Іриною Володимирівною: для мене продовження виявилось розчаруванням. Гг дратувала всю книгу своїм ниттям, замість того, щоб щось робити - вона нила. Дівчино, в тебе дитина під серцем, треба думати як жити далі і що робити, а вона кисне в халаті і реве без перестанку. І тут справа не в депресії, вона просто вчіпилась в минуле і ніяк не відпускала. А коли за нею перестали бігати, то вона одразу «як так, він більше не буде боротись за наше кохання?» Ну серйозно? Книга, на жаль, розчарувала.....